Кондратенко Тетяна Миколаївна
Серед загалу головних лікарів лікувально-профілактичних закладів області керівник обласного протитуберкульозного диспансеру Тетяна Миколаївна Кондратенко постає чи не найяскравішою особистістю, високопрофесійним лікарем та досвідченим організатором охорони здоров'я. Протягом життя ця енергійна жінка прагнула ретельного вивчення будь-якого питання, досконалого опанування знаннями і плідного завершення будь-якої започаткованої справи. Спілкуючись з нею, не важко дійти висновку, що всі кроки свого професійного зросту і становлення не були для неї випадковими, а скоріш за все результатом чітко сформованої позиції та надзвичайної відповідальності, коріння якої закладено ще в юні роки.
- Ще змалечку наша мама Тамара Василівна виховувала у своїх дітей надзвичайну відповідальність і була дуже вимогливою як до себе, так і до нас. Вільного часу у неї було обмаль, оскільки все життя вона пропрацювала завучем доволі великої школи у моєму рідному селі Білокоровичі Олевського району. Тож мене і молодшого брата мама виховувала у спартанських умовах, але я дуже вдячна їй за те, що навчила нас організованості і відповідальності, - згадує Тетяна Миколаївна.
За її ж словами, перша спроба вступу до медінституту у Києві була невдалою (не вистачило одного балу). Наступного року вона стає студенткою Вінницького медичного інституту, вчиться добре, до вивчення предметів підходить творчо й осмислено. По закінченні вузу юнацький романтизм покликав її до Сибіру, куди Тетяна Миколаївна як лікар-інтерн була направлена за власним бажанням, але через хворобу мами вимушена була у 1978 році повернутися додому.
Свій професійний шлях на Житомирщині Т. М. Кондратенко розпочала з посади підліткового лікаря Олевської центральної районної лікарні, яку очолював Ю. П. Спіженко.
- Це була надзвичайна школа організації, - зазначає Тетяна Миколаївна. - Багато років потому я усвідомила, що Юрій Прокопович навчив мене правильній організації роботи, впровадженню нових методів та ефективному використанню існуючих засобів надання медичної допомоги тощо.
Невдовзі Тетяну Миколаївну призначили завідуючою поліклінікою райлікарні, а ще через деякий час заступник головного лікаря обласної лікарні з оргметодроботи В. К. Головаков запропонував їй очолити відділ медичної статистики обллікарні.
- Я не злякалась цієї посади, - констатує Т. М. Кондратенко, -оскільки зрозуміла, що це величезна відповідальність і зовсім інший рівень організації надання медичної допомоги. Коли я почала займатися цим питанням серйозно, то зрозуміла наскільки цінною і корисною є ця інформація, як гарно можна використовувати її в справі поліпшення охорони здоров'я як всієї області, так і окремого закладу.
Згодом Т. М. Кондратенко була запропонована посада заступника завідуючого міським відділом охорони здоров'я, яке очолював О.С. Волков.
- Мені завжди Бог посилав досвідчених і виважених керівників, які могли вдало спрямувати мою підвищену емоційність у правильне русло, -зізнається Тетяна Миколаївна. - Разом з Олександром Сергійовичем ми серйозно займалися питанням наступності взаємодії між закладами охорони здоров'я міста. Вивчали новий господарський метод, який було впроваджено в м. Кемерово (Росія). Тим господарським механізмом було відпрацьовано чимало питань, які вже зараз є добре відомими: стандарти лікування хворих, категорійність хворих, обрахування вартості лікування на різних етапах, економічні висновки про необхідність профілактичних заходів.
Затим на деякий час Т. М. Кондратенко поринула в проблеми нетрадиційної медицини, працюючи заступником директора Центру народної медицини, який очолював В. В. Поканевич. Займається вона вирішенням господарських питань та вивченням нових методів лікування - гомеопатією, голкорефлексотерапією, вертебрологією, фітотерапією, іридодіагностикою тощо. Але, за словами лікаря, любов до організації охорони здоров'я обласного рівня взяла верх. І у 1992 році вона повернулася до обласної лікарні спочатку на посаду лікаря-алерголога, а потім на посаду заступника головного лікаря обллікарні з оргметодроботи.
- Оргметодвідділ обласної лікарні, - зазначає Т. М. Кондратенко,- структура, яка працює на себе лише на 30%, а решта - на область, адже володіє даними про стан здоров'я населення на місцях, знає можливості колективів. Тому в той час під керівництвом новопризначеного головного лікаря М.І. Борщівського ми розробили чимало цікавих програм, які були високо оцінені УОЗ і особисто З. М. Парамоновим. У 1997 році Т.М. Кондатенко запропонували посаду заступника начальника УОЗ, а в грудні 1998 року, її кандидатура розглядалася на посаду головного лікаря обласного протитуберкульозного диспансеру. Так, з грудня 1998 року розпочався новий, доволі відповідальний етап у професійному житті Тетяни Миколаївни.
За п'ять з половиною років, як вважає головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру було зроблено чимало, але ще більше роботи - попереду. Весь медперсонал наповнений прагненням працювати на вирішення проблеми розповсюдження і лікування туберкульозу в області.
Нещодавно за рішенням обласної ради фтизіатрам обласних протитуберкульозних закладів підвищено заробітню плату від 25 до 50%. Принаймні це вже свідчить про те, що їх непроста праця належним чином оцінена. А це вже гарний симптом...