Її роботою захоплювався О.Ф. Гербачевський.
Клара Олексіївна Могилевська - це ціла епоха в дитячій хірургії Житомирщини, якій вона віддала майже 40 років свого життя. А загалом у медицині ця добра, чуйна жінка, висококваліфікований лікар - понад 50!


...Минуло півстоліття, а вона й досі пам'ятає свою першу операцію, котру зробила під час практики, по закінченні 4-го курсу медичного інституту. Це було видалення з шиї чужорідного включення. Пам'ятає той день, ніби це було вчора...


Народилась Клара Олексіївна в сім'ї вчителів. По закінченні педінституту батько отримав призначення на Далекий Схід, у бухту Нагаєво, але на місці його перерозподілили до Усурійська, де він почав працювати директором педагогічного училища. Час минав - і ось уже позаду Хабаровський медінститут (хоч Клара мріяла закінчити політехнічний, але її туди не взяли, бо мала лише 15 років, коли успішно закінчила середню школу). Працювала хірургом у крайовій лікарні. Зустріла свою долю - військового льотчика, який спочатку забрав її у Владивосток, а згодом, коли отримав призначення, - в Озерне. З того часу доля Клари Олексіївни пов'язана з Житомиром.


Спочатку її на 6 місяців направили в терапію - хірург мусить добре знати патологію. А далі - жіноча, чоловіча, дитяча хірургія, урологія... Добре пам'ятає Клара Олексіївна свою першу операцію, яку зробила дитині, і свою першу пацієнтку - Надю Василенко, яка мала вроджений пілоростеноз. Гербачевський не радив їй робити цю операцію, бо більшість прооперованих з цього приводу дітей помирали. Але так благала, так плакала мама... І молодий хірург, подумки прокрутивши кілька разів хід операції, - ризикнула...


Операція пройшла успішно, дівчинка вижила. Пригадуючи давно минуле, Клара Олексіївна зауважує:
- Гербачевський тоді вважав, що ця операція - "коронка" дитячої хірургії, а нині - це "рядова" операція.


Коли в Житомирі відкрилось відділення дитячої хірургії, то першим його завідуючим була призначена вона - Клара Могилевська. А було це 13 лютого 1961 року. Спочатку розгорнули 25 ліжок (10 хірургічних, 15 ортопедичних). З приємністю згадує вона своїх перших співробітників у цьому відділенні: Покотила (лікаря широкого профілю), Патлая (завідуючого ортопедичним відділенням і на півставки педіатра), Петровську (Олена Платонівна згодом очолила відділення молодшого дитинства). Згадує вона й першу дитину, яку прооперували вже в дитячій хірургії. Це була дівчинка на прізвище Деменкова, якій видалили апендицит.


У вересні 1961 року, після закінчення клінічної ординатури з дитячої хірургії, прийшов новий лікар В. Ніколаєв. У відділення поставили ще 10 ліжок для пацієнтів щелепно-лицьової хірургії, з якими працювала Олена Скальська.


Минав час - відділення росло. І ось уже його поділили на ургентні й планові місця. Відкрилось опікове відділення.


А в 1969 році відкрилось дитяче хірургічне відділення й при 1-ій міській лікарні, яке очолив Л. Р. Козловський - талановитий, працьовитий і наполегливий.


Завідувала дитячою хірургією Клара Олексіївна 25 років, а потім вирішила: годі, слід молодим надати можливість спробувати свої сили. А пробувати було кому - всі, хто прийшов після 70-го року, були учнями Могилевської. Біля неї молоді швидко набирались сили, ставали на крило.
Вона завжди була надійним тилом - ніколи нікого не підставляла, стояла за своїх "стіною". Клара Олексіївна дуже контактна людина, з нею приємно спілкуватись. Вона м'яка, людяна і одночасно - принципова. Має чимало грамот, подяк, публікацій у пресі. Гербачевський, до речі, захоплювався тим, як вона робила пілороміотомію на шлунку. Могилевська одна з перших в Україні робила цю операцію з гарними результатами.
Вона щедро ділилась своїм багатим досвідом і вдячно переймала його в інших: контактувала з усіма кращими дитячими хірургами СРСР: Степановим (Москва), Баіровим (Ленінград), Платовим (Ташкент), Дмитрієвим (Одеса). Вони приїздили до неї, в Житомир. Клара Олексіївна брала участь у роботі з'їздів хірургів (дитячих і дорослих), сама була одним з організаторів ІІ з'їзду дитячих хірургів України. Більше 35 чоловік, її вихованців, стали класними спеціалістами, керівниками. Заради улюбленої професії вона поклала на олтар хірургії власну сім'ю - дні й ночі перебувала на роботі, оперувала і виходжувала після операцій чужих дітей. Вона - хірург вищої категорії.


- Так, я завжди, коли було потрібно, брала всю дитячу хірургію на себе. До Києва ми майже нікого не направляли. Та й не було потреби в цьому, адже з 1963 року з'явилась у нас і торакальна хірургія. Першому хворому - дівчинці двох років, видалили нижню долю правої легені (згодом вона стала майстром спорту). Росли хірургічні відділення, збільшувалась кількість гарних спеціалістів. У 74-му прийшли до нас О. Биков та О. Місюров, якого я вмовила стати дитячим анестезіологом (згодом він очолив дитячу анестезіологію). Проходив інтернатуру з дитячої хірургії в нас і В. Й. Шатило, який потім став реаніматологом. Мої учні - зараз відомі в області люди: О. Толстанов, М. Бобер, доцент кафедри дитячої хірургії Вінницького медінституту Є. Лойко. А у Новограді працює В. І. Полтавченко. Є мої учні і в Обласній дитячій лікарні. Мені добре працювалося з П.С. Русаком, П.І. Волошиним, Б.А. Мельником. Поважаю їх за те, що не стоять на місці, не зупиняються на досягнутому. Їх вабить нове, сучасне і медицина майбутнього. В нашій лікарні освоєно лапароскопію і вже зроблено кілька лапароскопічних операцій. Зараз у лікарні існує центр хірургії вад, який очолює талановитий хірург І.М. Вишпінський. Щоб запрацювати на повну силу, в цей центр потрібне ще деяке устаткування. Але я певна, що все буде, бо наш головний дуже дбає про лікарню.


Клара Олексіївна за свої піввіку трудової діяльності виконала близько 15 тисяч операцій - уявити важко.


Коли після святкування золотого ювілею трудової діяльності її запитали, чи хотіла б вона - якби була змога - своє життя прожити інакше? - вона впевнено відповіла:
- Вважаю, що моє життя склалося. Окрім хірургії, я б ніколи нічого іншого не обрала. Тільки хірургію...