Заслужений лікар України, кандидат медичних наук, головний лікар Обласного медичного консультативно-діагностичного центру Валентин Дмитрович Парій, завдяки гарним організаторським здібностям, здоровому прагматизму, працьовитості і науковому мисленню, здобув заслужену повагу серед медичної громади не лише області, а й усієї держави.


В. Д. Парій народився 18 жовтня 1953 року в с. Тальки Новоград-Волинського району Житомирської області в робітничій сім'ї. Ще в дитинстві він мріяв про медицину... Тож після закінчення восьмирічної сільської школи вступає до фельдшерського відділення Бердичівського медучилища.
Свій трудовий шлях Валентин Дмитрович розпочав у Лебедівській дільничній лікарні Новоград-Волинського району. Затим, після строкової служби у лавах Збройних Сил, очолював ФАП у рідному селі Тальки.


Трудився молодий спеціаліст вдень і вночі, обслуговуючи виклики, перевіряючи колодязі й ферми, роблячи подвірні обходи. А оцінка цієї нелегкої праці виставлялася зі справності паперів: кілька десятків різних журналів мав заповнювати сільський медик. "Так не повинно бути, адже можна втопитися в цій паперовій повені", - занепокоєно розмірковував Валентин Дмитрович. Можливо, ось ці роздуми й привели його, відмінника, початківця-невропатолога, випускника Вінницького медичного інституту (на подив багатьом студентам, які прилаштувалися в містах) на роботу в сільську місцевість - Дзержинський район Житомирщини. Тут, працюючи заступником головного лікаря районної лікарні, він почав здійснювати своєрідну "революцію" в сільській медицині - вивчаючи (для подальшого коригування) обсяг навантажень на фельдшерів, намагаючись систематизувати їх обов'язки, Валентин Дмитрович прагнув підняти якість і ефективність роботи середньої ланки, на вищий щабель.
Ці 5 з лишком років, що трудився в районі, стали фундаментом у становленні В. Д. Парія не лише як відмінного практика, а й ученого. І вже працюючи в обласному управлінні охорони здоров'я, разом із провідними фахівцями управління проводячи першими в Україні галузеву реформу, Валентин Дмитрович твердо усвідомив: не можна приймати кардинальних рішень без попереднього глибокого аналізу минулих і сучасних процесів у медицині, без чітко передбачуваного результату.


А потім - доленосна зустріч на семінарі в Івано-Франківську з професором А. Р. Уваренком, директором НДІ соціальної гігієни та охорони здоров'я, який високо оцінив набутки Житомирської області щодо впровадження нового господарського механізму і реструктуризації. Це було неабияке визнання. За три роки народилася кандидатська дисертація В. Д. Парія.


Коли у грудні 1997 року Валентину Дмитровичу випало очолити Обласний медичний консультативно-діагностичний центр, він, досконало розібравшись у роботі закладу, зробив висновок, що сюди мають сходитися не просто натовпи людей на всі обстеження, а визначені чітко певні категорії хворих із певними конкретними проблемами. А проблем було чимало: жіноча онкопатологія, недуги щитовидної залози, кардіо- й окремі гастроентерологічні захворювання тощо. І Валентин Дмитрович упевнено взявся за зміну усталених стереотипів...


Ось так, за порівняно короткий час, у діагностичному центрі першими в Україні почали визначати хелікобактер - збудника виразкової хвороби шлунка. Запровадили холтерівський моніторинг серця, що допомогло виявляти аритмії, застосувувати імуноферментні методи обстеження. З'явилися спеціалізовані кабінети: кардіологічний, судомних станів, мамологічний, для жінок перехідного віку, патології щитовидної залози, пренатальної діагностики з медико-генетичними обстеженнями й консультуванням, комплекс досліджень неврологічних недуг. І водночас було поновлено весь комп'ютерний парк та програмування, запроваджено останні біотехнології та медичні телекомунікаційні технології (на Міжнародній конференції у Москві двоє фахівців закладу виступили з доповідями з цього питання).


В. Д. Парій підтримує тісні зв'язки з науковими центрами всієї України, МОЗ України. Він - учасник усіх робочих груп від Міністерства охорони здоров'я, є активним учасником розробок багатьох нових концепцій. Не полишає він й проблеми сільської медицини.


За його ініціативи і всебічної підтримки начальника УОЗ облдержадміністрації в липні 2000 року була створена неприбуткова, некомерційна благодійна організація "Лікарняна каса Житомирської області", президентом якої став Валентин Дмитрович Парій. Членами ЛК, станом на 1 квітня 2004 року, стали 140 тисяч громадян регіонів області. Звідусіль (чи не щотижня!) приїздять фахівці різних рівнів з метою ознайомлення з досвідом. Принагідно слід зауважити, що проект з "Лікарняною касою" має підтримку з боку МОЗ України, яке, посилаючись на досвід житомирян, затвердило і видало розроблені рекомендації під назвою: "Організаційно-методичні та функціональні основи діяльності регіональних лікарняних кас України".


В. Д. Парія, заслуженого лікаря України, обрано Головою ради Лікарняних кас України.